Ісландія є республікою, де діє багатопартійна
система. Найбільшими партіями є Соціал-демократичний альянс (Samfylkingin),
центристсько-права Партія незалежності (Sjálfstæðisflokkurinn) та Ліво-зелений рух (Vinstrihreyfingin
— grænt framboð). Інші партія, що мають представників у парламенті, це: центристськаПрогресивна
партія (Framsóknarflokkurinn) та Рух (Hreyfingin).
Багато інших партій існують на місцевому рівні, більшість з яких працюють лише
в одному муніципалітеті.
На чолі держави стоїть президент, якого обирають
прямим таємним голосуванням кожні чотири роки. Кількість каденцій для однієї
особи не обмежено. Зазвичай, коли президент виявляє бажання продовжити роботу,
а ніхто інший не подає кандидатури, то вибори не відбуваються, а президент
розпочинає наступну каденцію. Теперішній, п'ятий президент Ісландії —
шістдесятип'ятирічний Олафур Раґнар Ґрімссон,
доктор наук, колишній декан факультету в університеті
Рейк'явіка. Він очолює державу вже впродовж чотирьох каденцій.
Виконавчу владу в країні здійснює уряд на
чолі з прем'єр-міністром, якого
формально призначає президент, втім як правило прем'єром стає лідер партії, що
перемогла на парламентських виборах. З травня 2013 року прем'єр-міністром
Ісландії є Сігмундур Давид Гуннлаугссон.
Законодавчий орган — однопалатний парламент Альтинґ (63 місця, членів обирають
прямим голосуванням на 4 роки). До 1991 року Альтинґ був двопалатним. Парламент
може винести вотум недовіри уряду.
Конституцію Ісландії було прийнято 17 червня
1920 року. Пізніше до неї було внесено значні зміни — в 1944 та 1991 роках. 17
червня вважають Днем
незалежності Ісландії. 27 листопада 2010 року в Ісландії відбулися
вибори до Установчих зборів, обрані делегати повинні будуть оновити конституцію
з урахуванням думки населення.
Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F

